ПОИСК
Україна

«Хотілося би, щоб наступний склад парламенту був з нових політиків», — Олександр Корнієнко

11:50 26 листопада 2021
Олександр Корнієнко
В першій частині інтерв’ю перший віцеспікер парламенту Олександр Корнієнко, який входить у найближче оточення президента, прокоментував «вагнергейт» і чутки про протистояння Зеленського й Ахметова, розповів про стосунки з колишнім головою парламенту Дмитром Разумковим та багато чого іншого.

В другої частині мова йде про роботу РНБО, кадрові зміни в уряді, опалювальний сезон і намагання владної команди зшити країну.

«У нас є кілька принципів щодо кадрових питань. Головний — немає недоторканих»

— Олександре, зараз активізувались Гройсман, Яценюк, Аваков, Разумков, Смешко, Мураєв. Не лякає перспектива боротись з ними на наступних виборах? Може статися, що головним конкурентом будуть саме їхні майбутні політичні союзи.

— Це політика. Будуть вони головними опонентами — будемо з ними боротись. Звичайно, нам хотілося б, щоб наші опоненти були представниками нової політики, які ще не були у Верховній Раді.

— Такі є?

- Не знаю. Якщо брати все поле, то, умовно, партія Разумкова ще не була, партія «Наші» — теж, але Разумков і Мураєв — були. Тобто абсолютно нових сил навряд чи ми дочекаємось. Партія мерів — це дуже абстрактна історія, тому що мери різні, у них завжди є економічний інтерес, але вони добре зрозуміли за цей час, що його можна досягати без сталої політичної платформи. У них є проблема з теплопостачальними тарифами, вони взяли й пролобіювали збільшення надходжень від ПДФО в міський бюджет. Не впевнений, що їм самим треба системна політична сила.

Безумовно, хотілося б, щоб далі продовжувалось оновлення влади, щоб наступний склад парламенту був з нових політиків. І щоб не збільшувати присутність представників старої політики, в першу чергу ОПЗЖ, «ЄС» і навіть «Батьківщини». Але будемо дивитись, як буде складатись політична мапа на наступні вибори.

— Дострокові вибори можуть бути?

— До парламенту? Зараз немає юридичних підстав щодо цього.

— Ще одне протистояння — між Кличком та Офісом президента. Мер Києва в інтерв’ю Гордону сказав, що довго не міг потрапити в головний кабінет країни.

— Недавно була зустріч, здається все нормально. Всі можуть скрізь потрапити. Це просто Віталій Володимирович формує таку медійну адженду, що з ним хтось бореться.

— Тепер про кадровий дефіцит. Ми вже втомилися від калейдоскопа перестановок у Кабміні і не пам’ятаємо прізвища міністрів та інших високопосадовців.

— А даремно.

— Що відбувається? Тікають же. Ми в 2019 році бачили біля Зеленського купу людей, але потім команду залишили Андрій Богдан, Олександр Данилюк, Олексій Гончарук, Руслан Рябошапка, Арсен Аваков, Дмитро Разумков. І далі буде, як кажуть.

— У нас є кілька принципів щодо кадрових питань. Головний — немає недоторканих. Якщо людина з тих чи інших причин не справляється зі своїми завданнями, вона йде або переходить на інше завдання.

Читайте також: «Багато хто з ключових представників команди Зеленського не відповідають викликам, з якими зіткнулася Україна», — Ігор Новіков

— Або її «йдуть».

— Що значить, її «йдуть»? Більшість звільняється за власним бажанням, наскільки пам’ятаю. Має бути відповідальність, і це добре, що вона з’являється.

— Але за два з половиною роки втрат забагато.

— Ні. У нас немає системних проблем, крім Міністерства охорони здоров’я та Мінфіну, де не раз змінювалися міністри. У нас другий склад Кабміну, прем’єр тримається вже півтора року. Думаю, що наразі це найкращий очільник уряду з того, що міг би бути. Він побудував ефективну роботу, розуміє больові точки і з ними працює.

«Коли мова йде про те, що РНБО приймає якісь некомпетентні рішення, це мені важко зрозуміти»

— Експерти кажуть, що останнім часом РНБО став єдиним органом влади. Саме там приймаються ключові рішення. Хоча академік Горбулін, який створив цю структуру, бачив РНБО виключно як аналітичний центр.

- Я б не перебільшував роль секретаріату РНБО, про що намагаються інколи казати. Це дійсно великий аналітичний офіс, який побудував пан Данілов, користуючись своїми, до речі, напрацюваннями. Він про це більше може розповісти, бо він не перший день займається аналізом великих даних, накладанням цифр на мапи і так далі.

Що таке РНБО за Конституцією? Це орган, який опікується національною безпекою і обороною. До його складу входять президент, голова Верховної Ради, представники уряду, силовики. Тобто він не сформований з «когось».

Коли мова йде про те, що РНБО приймає якісь некомпетентні рішення, це мені важко зрозуміти. Люди ж на цих посадах компетентні, до їхньої компетенції питань не виникає поки що.

Це інструмент, покликаний наразі (поки не до кінця проведена реформа судової системи, є проблеми з пробуксуванням антикорупційної та антимонопольної реформ) швидко діяти в тих чи інших напрямках, які загрожують національній безпеці. Дуже широкий спектр, від злодіїв в законі до державних злочинців.

— Але хіба це функція РНБО — складати списки «ворів у законі»?

— Це ж не Данілов робить, ці списки подають суб’єкти, тобто відповідальні органи — МВС тощо. Якщо у людей досі лишаються питання по силовиках, чому вони працюють не настільки якісно, як люди хочуть, якось треба часткову функцію перебирати на себе.

— Як ви прокоментуєте заяву Данілова про те, що Україні потрібна жорстка президентська республіка? Нас готують до змін?

— Це його особиста думка. Він має на неї право. Зокрема як людина, яка працювала в різних системах влади і бачить якісь речі, які може озвучувати. Думаю, що будь-яка дискусія про систему влади має вирішуватися виключно через народовладдя, тобто референдум. Ми прийняли відповідний закон, він майже ідеальний. По ньому неможливо провести ані фейкові референдуми, ані такі, як у 2014 році про відділення Донбасу та Криму.

Олександр Корнієнко: «Думаю, що будь-яка дискусія про систему влади має вирішуватися виключно через народовладдя, тобто референдум»

— Журналістів дуже турбує майбутній законопроєкт про медіа. Ми вважаємо це наступом на свободу слова.

— Ні. Якби там був наступ на свободу слова, то міжнародні партнери після численних обговорень точно не дали б йому позитивну оцінку. Скоро це все буде публічно коментуватися. Повірте, там буде запитання тільки в однієї спільноти — Telegram-каналів. Але мені здається, що цей законопроєкт точно не про свободу слова, він про фейки та маніпуляції. Права нормальних офіційних ЗМІ, які будуть користуватися і потрапляти під дію українського законодавства, не можуть бути порушені.

— Колишній голова МВС Аваков в інтерв’ю «Українській правді» жорстко прокоментував політику Зеленського: «Він із благих намірів почав приймати дедалі більше волюнтаристських рішень. А якість його оточення не дозволила йому грамотно опонувати. І почали з'являтися абсурдні рішення, почали з'являтися кадрові помилки. Кадрові помилки були б у будь-якої людини, це нормально. Він почав звикати спокійно звільняти людей, не думаючи. І так само, не думаючи, призначав нових. Це створювало проблеми. І поступово-поступово виробилася така авторитарна манера. При тому, що він людина позитивних якостей, він затяг себе в цю пастку. І з неї важко вийти». Це обвинувачення з боку дуже обізнаної людини. Прокоментуйте, будь ласка.

— Не буду коментувати. Дамо Арсену Борисовичу право на свою думку.

— Але у нас уся влада дійсно зосереджена в одних руках. Це схоже на узурпацію.

— Це не узурпація. Люди у 2019 році повірили Зеленському, обрали його президентом, далі після парламентських виборів сформували монобільшість. Вони побачили, що це допомагає більш злагоджено працювати всій системі владі в одному трикутнику — уряд, парламент, Офіс президента.

«У країни повно газу»

— Наступна тема — опалювальний період. Експерти з енергетичних питань кажуть, що на нас чекає довга, холодна та темна зима.

— У нас експерти вже стали метеорологами?

— Людей хвилює, як ми будемо зимувати. Зеленський пообіцяв, що «держава нікого не залишить без світла та тепла». Але запаси вугілля на ТЕС катастрофічно малі, фахівці все частіше попереджають про віялові відключення.

- Думаю, що все буде добре. Ми маємо все зробити, щоб енергетична система залишалася в балансі. Проблеми з вугіллям поступово вирішуються. Є плани використовувати частину газових блоків і відкрити аварійний імпорт з Білорусі, який дозволить утримати баланс. Зрозуміло, що це не комільфо. Але у нас зараз немає іншого варіанту, тому що наша енергосистема не з’єднана з європейською. Крім «Бурштинського енергоострова», але насправді він електроенергію експортує, тобто у нього все гаразд і на цьому експорті заробляють наші енергетичні монополісти.

Нам треба більше говорити про енергетичну незалежність, про вибудовування зовсім іншої енергетичної системи. Вона має ґрунтуватися на системі, яка є, при цьому необхідно збільшувати виробництво електроенергії в загальному енергобалансі країни. У нас є потужності працювати з відновлювальною і атомною енергетиками тощо. Наприклад, ми вже внесли в першому читанні закон про накопичувачі електричної енергії. Це фактично законодавче регулювання встановлення таких величезних батарей, які ставить Ілон Маск. Якщо поступово відмовлятися від російського газу, а наступний крок — від російського та іншого іноземного вугілля, все це можливо, тому що всі кошти будуть виділятися на реформу енергетичної системи.

— Цим хтось займається?

— Є стратегія в голові у нас у всіх, і президент цим керує. Під час його візиту у Сполучені Штати розробляли так звані кластери, один з них — енергетичний.

— Але влітку проґавили заповнення газосховищ.

— Не думаю, що прямо проґавили. Достатньо багато закачали.

— Закачали близько 18 мільярдів кубів газу, а газосховища розраховані на 32 мільярди.

— У країни повно газу. Треба системно розвивати власний видобуток. Але «Нафтогаз» свого часу провалив цю тему. Це персональна відповідальність колишнього керівництва «Нафтогазу» Коболєва.

Читайте також: Іван Плачков: «Ми маємо пройти дуже складний опалювальний сезон. Запаси газу в сховищах і вугілля критично малі»

«Треба все пояснювати людям»

— Зеленський пройшов «екватор» своєї каденції. Давайте коротко оглянемо — що зробили, що не вийшло і чому.

— Почали перебудовувати систему, трохи наводити порядки, відкрили багато можливостей — ринки землі, бурштину, спирту, фінансів, завершили децентралізацію. Запустили наймасштабнішу в історії країні програму «Велике будівництво». Держава вже проінвестувала понад сто мільярдів гривень у свою інфраструктуру, це в першу чергу дороги.

Олександр Корнієнко: «Держава вже проінвестувала понад сто мільярдів гривень у свою інфраструктуру, це в першу чергу дороги»

— При тому зовсім немає зовнішніх інвестицій.

- Працюємо зараз над тим, щоб їх було більше. Покращуємо інвестклімат. Ми запустили судову реформу. Це в перспективі двох-трьох років розблокує процес інвестування. З іншого боку, є питання операційні, тобто як піклуються про інвесторів на нижчих рівнях.

Ще робимо низку більш дрібних реформ. Наприклад, реформа ДАБІ (державна архітектурно-будівельна інспекція) дуже давно назріла, там завжди була корупція (це перш за все будівельні дозволи). Також була дуже корупційна складова — підключення об’єктів до постачання електроенергії (але це вже реалізована реформа). Тобто робимо такі дії, які дозволять інвесторам почувати себе простіше.

Працюємо над збільшенням соціальних стандартів. Вже двічі збільшилася мінімалка, а вона тягне за собою збільшення всіх соціальних стандартів.

Працюємо над світоглядними речами. Внесено законопроєкт про Великий державний герб, президент пропонує заснувати нове свято — День Державності. Це теж важливі моменти. Є зрушення по ситуації на Донбасі. В перші місяці нашої роботи був активний обмін полоненими.

— Але потім жодна людина не була звільнена.

— Ми ж бачимо, що Російська Федерація має чітку стратегію блокування будь-якого нормального перебігу мирного процесу, зокрема у відповідь на «Кримську платформу» (те, що вперше за сім років взагалі приділили увагу питанню Криму на такому масштабному рівні, теж відніс би до досягнень). Це і питання міжнародної суб’єктності, яка збільшується, і візити у Сполучені Штати, і до інших світових партнерів, незважаючи на пандемію.

Власне, те, як ми економічно пройшли пандемію, це теж непоганий результат. Набагато кращий, ніж у європейських країн.

— До речі, про пандемію. Питання не до вас, але кампанія вакцинації провалена.

— Думаю, що є інформаційна спецоперація країни-агресора. Аналізуючи YouTube в першу чергу, ми бачимо, що там дуже багато інформації, яка допомагає тим, хто не хоче вакцинуватися, бути переконаними в своїй позиції. Багато інформації інспіровано з Росії, вони її підпушують і тримають на достатньому рівні уваги. На початку вакцинації були організаційні провали з надходженням вакцини і з пунктами вакцинації. Зараз з цим проблем немає. Але є проблема, що люди системно не вірять у вакцини. Це не нова історія в Україні. Пам’ятаєте, як за часів Януковича сталася ситуація з неякісними вакцинами? Вона дуже вплинула на світогляд багатьох.

Читайте також: Реанімації та стаціонари зараз заповнені невакцинованими пацієнтами з груп ризику, — Ольга Голубовська

Щодо невиконаних завдань, треба продовжувати деолігархізацію і взагалі реформи. У нас лишилося як мінімум дві великих реформи, які треба ще пройти. Це пенсійна (створення накопичуваної пенсії для українців віком до 40 років, у них зараз немає ніякої пенсії, це всі розуміють) і податкова (у нас заплутане і закручене податкове законодавство, адміністрування дуже складне) реформи. Сподіваюся, що за свою каденцію встигнемо з цим попрацювати, щоби почалися якісь невідворотні зміни.

— Це все добре. Бажаємо успіху. Але людям стало важче жити, бо комунальні тарифи й ціни постійно зростають.

— Тарифи не ростуть цього року. Ціни ростуть у всьому світі, треба розуміти, що ми тут не одні. Але середня заробітна платня в країні теж росте. Вона досягла 500 доларів в еквіваленті. Такого не було в історії.

Читайте також: Михайло Федоров: «Ми ставимо реальні цілі й робимо країну для себе та своїх дітей»

Щодо цін, є ознаки різних нечесних дій з боку тих чи інших виробників або продавців-ритейлерів. Цим займається Антимонопольний комітет. Зараз, на мій погляд, йому треба втручатися в ситуацію з олією. В країні, яка експортує олію й насіння, ціна олії найдорожча в Європі. Чи є картельна змова виробників, цього не знаю, цим теж треба займатися. Тут точно є питання до Антимонопольного комітету.

Ми маємо працювати над збільшенням соціальних стандартів, а це може статися, якщо буде рости економіка, це одна складова, друга — це посилення і покращення збирання податків і платежів.

— Ваша парафія як першого віцеспікера — бюджетний процес. Запитаю про військових. Нещодавно розмовляла з одним кримчанином — з тих небагатьох, хто залишився вірним присязі. У нього як учасника бойових дій була 75-відсоткова пільга щодо оплати за комуналку. Але у 2019 році сталася добровільно-примусова монетизація пільг. Нині йому компенсують лише 10−15 відсотків. Це ненормально.

— Ми точно не повинні закривати на це очі. У нас зараз є програма підвищення зарплати медикам. Це погана аналогія, але у них останні два роки своя війна. Думаю, що треба поступово нарощувати соціальне забезпечення військових. Зараз основний акцент — підвищення зарплати тим, хто на передку. Це правильно. Але є багато інших, вони теж потребують уваги. Будемо працювати, щоб хоча б частково підвищити зарплату військовим у наступному році.

Читайте також: Для кого збільшать соцнорми субсидії, коли мінімальна пенсія досягне 4 тисяч гривень: пояснює Марина Лазебна

— З військових кримчан, які вийшли на материк, лічені одиниці отримали житло. Родина мого знайомого восьмий рік вчотирьох живе в «однушці».

— Згоден. В проєкті бюджету є програма на житло для атошників. Треба над цим працювати. Думаю, це якраз завдання для Олексія Резнікова. Йому треба показати швидкий результат.

Олександр Корнієнко: «В проєкті бюджету є програма на житло для атошників»

— А де взяти гроші на це?

— Хай робить запит. Будемо шукати гроші.

— У вас є якась конкретна стратегія щодо зшивання країни?

— У нас є зовнішньо-політична стратегія, вона в Конституції записана. Щодо внутрішньої стратегії… У нас була ідея (ми від неї не відмовляємось) зшивання країни — говорити про те, що нас об’єднує більше, ніж про те, що роз’єднує. Нас об’єднує економіка, давайте більше говорити про неї.

Читайте також: Кирило Тимошенко: «Хочемо у 2023 році закінчити усі загальнонаціональні траси. Це майже 20 тисяч кілометрів»

— Та де ця економіка? Вся промисловість стоїть.

— Хоча б поговорити. Якщо нас об’єднує більше історія про децентралізацію, давайте говорити про неї. Це насправді об’єднуюча тема. Тому що незалежно від того, ти за Росію чи за Європу, але ти хочеш, щоб у твоїй громаді були нормальні дороги, тепло та інше.

— Децентралізація зараз тема вторинна.

— Вона зрозуміла людям на землі, на місцях, але вона не є геополітичною чи якоюсь великою. Думаю, що треба шукати діалог із суспільством. У нас є певні особливості менталітету. Ми не дуже про діалог. Але треба шукати можливості й пересилювати себе. Це ж не те питання, що президент може виступити з новорічною промовою і всіх попросити домовитися. Якщо люди в собі не знайдуть бажання і сил домовлятися, нічого не буде. Все залежить від людей в першу чергу.

Читайте також: Ми вже зараз маємо розуміти, що буде після того, як Зеленський піде зі своєї посади, — Євген Магда

— У людей розчарування діями влади.

— Ми бачимо рейтинги. Одне з питань, мені здається, що багато речей недокомуніковані. Треба все пояснювати людям. Тих, хто кричить «зрада», зараз більше, ніж нас.

Фото надані пресслужбою Олександра Корнієнка

565

Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook та Twitter

Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів
 

© 1997—2022 «Факти та коментарі®»

Усі права на матеріали сайту охороняються у відповідності до законодавства України.

Матеріали під рубриками «Офіційно», «Новини компаній», «На замітку споживачу», «Ініціатива», «Реклама», «Пресреліз», «Новини галузі» а також позначені символом публікуються у якості реклами та мають інформаційно-комерційний характер.