ПОИСК
Україна

«70-річний чоловік зізнався, що після вакцинації боїться втратити потенцію»: репортаж з пекла — ковідного госпіталю у Полтаві

6:20 7 листопада 2021
COVID-19 у полтавській лікарні
Того дня під вечір важких пацієнтів було 18. На ранок могло бути менше. За світовою статистикою, сорок відсотків тяжких ковідних хворих, які потрапляють до реанімації, помирають. Тобто семеро своєї недуги не переживуть (за кількістю смертей від коронавірусу Україна вже посідає 2 місце у Європі).

Якщо існує пекло, то це воно. У нього є адреса: площа Слави, 2 у Полтаві, другий поверх 3-ї міської клінічної лікарні. Її називають ще ковідним госпіталем, бо тут розміщено найбільше ліжок у місті для прийому хворих на COVID-19 — 170. І коли починає наростати хвиля епідемії, медзаклад зачиняє всі інші відділення й госпіталізує пацієнтів винятково з коронавірусом. Найтяжчі потрапляють (одразу чи пізніше) до відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії, або, простіше, — до реанімації.

Нюх і смак при «Дельті» не зникають

Чотири палати, всі забиті під зав’язку. Пацієнти лежачі. Лежать на боці чи на животі, бо коли на спині, то задихаються. Усі інтубовані, під апаратами штучної вентиляції легень, з кисневими масками на виснажених обличчях. Дихають важко. Очі — в кого перелякані, у когось закриті. Комусь санітарочка дає попити водички, а інша тим часом з-під когось виймає памперс. Тут не до сентиментів.

Кисневу маску тяжким ковідним хворим дозволено знімати лише під час прийому їжі та води

Я провела у цьому пеклі в повній екіпіровці близько десяти хвилин. Ідучи до нього, сподівалася, що зможу в когось про щось запитати. Але завідувач відділенням Віталій Токар мене остудив: «Залиште свої записники в ординаторській, там люди задихаються, вони й слова сказати не можуть».

Мене попереджають, що в захисному костюмі жарко. «Однак це ефективний спосіб скинути зайві кілограми, — посміхається старша медична сестра лікарні Лариса Ванцак. — Наші дівчата за літо он як схудли. Виходиш з відділення — на тобі нижня білизна вся мокра».

Я, зробивши декілька фото, звільнилася від «скафандра» і з полегшенням видихнула, а Лариса залишилася там невідомо на скільки. Не збагну, як це витримують медпрацівники. Їхня робота — на межі моральних і фізичних сил.

Одноразові захисні костюми медики змінюють по кілька разів за зміну

— Під час цієї, третьої, хвилі коронавірусу, смертність набагато вища, ніж під час двох попередніх, — каже Віталій Токар, запрошуючи до ординаторської. — Поступає більше тяжких, бо люди з появою перших симптомів захворювання зазвичай кілька днів не звертаються до лікарів, а «Дельта» стрімко прогресує. Нюх і смак, до речі, вже не є показником ковіду. Вони зберігаються. Зараз більше неврологічних і психологічних розладів, тому хворі потребують більших доз заспокійливих препаратів. Через психомоторні збудження вони можуть зривати з себе маски, можуть встати, впасти і зламати собі щось на додачу. Складніші ураження легенів. Пацієнтів треба постійно перевертати, підкладати під таз і груди поролонові підкладки, щоб живіт провисав і задні відділи легень розправилися й відкрилися альвеоли, які насичують організм киснем. А хворі, особливо жінки, часто мають надлишкову вагу — 100, 120 кілограмів. Менше, ніж учотирьох, їх не перевернеш.

На жаль, ожиріння, цукровий діабет, бронхіальна астма, серцево-судинні та інші хронічні захворювання — фактори підвищеного ризику. А також вік 60 плюс. Хоча у цю хвилю тяжкий перебіг COVID-19 спостерігаємо в молодших вікових групах. На днях у нас померла 29-річна жінка з ожирінням.

Серед тих, хто потрапляє в реанімаційне відділення, більшість мають надлишкову вагу

Нашу розмову перериває телефонний дзвінок когось з родичів пацієнтів. Я чую відповідь завідувача відділенням: «Ми вже підняли сатурацію з 70 до 92. Вона на апараті ШВЛ, їй призначена противірусна терапія. Ніяких ліків вам купувати не треба, у нас все є. Хіба що снодійне, щоб жінка могла трохи заспокоїтись і поспати, бо у ковідних хворих страждає центральна нервова система й порушується сон. Ні, вона залишиться у нас не на одну ніч. Може, на тиждень. Ніяких прогнозів ми не даємо».

«У цю хвилю тяжкий перебіг COVID-19 спостерігаємо у людей молодшого віку», — говорить завідувач відділенням анестезіології з ліжками інтенсивної терапії Віталій Токар

— Протоколи лікування змінювалися уже вісім разів, — поклавши мобільний телефон, продовжує Віталій Токар. — Вірус мутує, і ті препарати, які ми застосовували під час попередніх епідемій, не дають потрібного ефекту. На жаль, не існує ліків, які можна було б вколоти й одразу вилікувати від коронавірусу. Що тут сказати? Сильних напрацювань у цьому напрямку жодна країна світу не має.

«Люди, щеплені різними вакцинами, хворіють однаково. Але у значно легшій формі»

І все ж сьогоднішня медицина вже не та, якою була близько двох років тому. Пандемія коронавірусу дала шалений поштовх для її розвитку.

Перш ніж перейти до інтерв’ю, директор комунального підприємства «3-я міська клінічна лікарня Полтавської міськради» Анатолій Рудич веде мене на задній двір, де встановлені два кріоциліндри (кожен з них заміняє 22 кисневих балони), з яких безперебійно подається кисень у палати. Про інтенсивність їхньої роботи свідчить товстий шар інею на металевих трубках. Директор зауважує: технічні працівники що три години змушені той іній змітати.

На інтенсивніть роботи кріоциліндрів указує іній на металевих трубах

— У нас були, звісно, сподівання, що нову хвилю коронавірусу ми зустрінемо спокійно і у всеозброєнні, — каже Анатолій Рудич. — Ми повністю забезпечені засобами індивідуального захисту вітчизняного виробництва, завдяки державним поставкам і благодійникам маємо 18 апаратів штучної вентиляції легень (у мирні часи їх було всього 5), 38 концентраторів. Наразі кисень підведено до 153 ліжок. За спокійний літній період вдалося сформувати запас медикаментів. І досвід у нас вже є. Але нині перебіг захворювання складніший. Досить сказати, що за добу використовуємо 3,2 тонни кисню — значно більше, ніж у попередні хвилі.

На жаль, говорить Анатолій Іванович, психологія людей не змінилася. Вони не дотримуються соціальної дистанції, сідають без масок у громадський транспорт, до останнього не звертаються по медичну допомогу, займаючись самолікуванням. Дехто досі не вірить у те, що ковід існує. Прозрівають тоді, коли приходять до госпіталізованих родичів і бачать, як з реанімації перевозять до моргу по кілька трупів одразу. Бояться вакцин.

Директор комунального підприємства «3-я міська клінічна лікарня Полтавської міськради» Анатолій Рудич: «Дехто досі не вірить у ковід і прозріває лише тоді, коли хтось з рідних потрапляє до лікарні»

— І це освічені люди, — ділиться власними спостереженнями лікар. — Нещодавно один 70-річний чоловік зізнався мені у своєму страху. Він, виявляється, переконаний, що після вакцини у перспективі в нього зникне потенція. На основі яких даних робляться такі висновки? Сьогодні мова йде про те, щоб вижити. І єдиним захистом є щеплення.

— За вашими спостереженнями, яка вакцина ефективніша?

— Я особисто моніторив ці дані й скажу: люди, щеплені різними вакцинами, хворіють однаково. Тому не можна стверджувати, що якась із них захищає краще, а якась гірше. Але перебіг захворювання в таких випадках легкий або середньої тяжкості. Жодного вакцинованого в нашій реанімації, починаючи з кінця вересня, коли почався підйом третьої хвилі, не було. І 95 відсотків пацієнтів не щеплені. Хоча не можна достовірно сказати, що решта п’ять отримали вакцину, навіть якщо їхні дані занесені до офіційного реєстру. Ви ж знаєте, що два відсотки ковід-сертифікатів фальшиві. Все це псує не просто статистику, а й репутацію України у світі.

Читайте також: Купили підроблений сертифікат, а тепер хочете щепитись: що робити, пояснює адвокат

— А чи є сенс вакцинуватися зараз, у період розпалу інфікування?

— Звісно, є. Бо є різниця — зустріти «свій» вірус з підготовленим імунітетом чи з непідготовленим. Але коли у родині хтось підчепив ковід, то вже пізно. Спочатку треба зробити тест, отримати негативний результат. Бо іноді буває, що людина щеплюється, не маючи проявів захворювання, але вірус уже розвивається в її організмі. Тоді говорять, що їх заразили вакциною. Але це абсурд.

— Чим можна пояснити збільшення кількості смертей у цю хвилю?

— Тільки тяжкістю перебігу хвороби. У пацієнтів просто згорають легені. Чому? Бо коронавірус згущує кров, внаслідок чого в альвеолах порушується мікроциркуляція. Відтак, газообмін слабий, а значить, кров погано насичується киснем. Ми підключаємо людину до апарату ШВЛ, який подає максимальні потоки кисню під тиском. Хворому стає легше дихати, його мозок перестає страждати. Але високі потоки кисню «палять» епітелій. А чим більша площа ураження легень, тим менший відсоток засвоєння кисню і тим важче підняти сатурацію.

Всі місця в реанімації зайняті. Шанси вийти з неї є не в усіх

— Які препарати є у вашому арсеналі?

Наразі у протоколі лікування сім антибіотиків, антикоагулянти, жарознижуючі, розчини для дезінтоксикації. Є різні препарати для різного ступеню сатурації. У критичних станах призначаємо «Ремдесивір» й «Актемру», які показали себе одними з кращих у боротьбі з коронавірусом.

Освоюємо терапію моноклональними антитілами пацієнтам з високим ризиком прогресування COVID-19 до тяжкого перебігу. Курс лікування займає всього два дні.

Читайте також: «Серед важких хворих немає жодного вакцинованого»: ситуація з захворюваністю COVID-19 в Україні стає критичною

— У яку суму обходиться лікування одного хворого у вашій лікарні?

— У легших випадках 5—7 тисяч, у важчих — і до 40. А середній пакет доплат, гарантований Національною службою здоров’я України, — в межах 20 тисяч гривень.

Основні показники хворих відстежуються на моніторах

— Багато співробітників звільнилися, коли почався цей «армагеддон»?

— Багато. Хтось боявся заразити дітей, хтось — батьків. Хтось сказав: «Краще працювати за менші гроші, але спокійніше». Наразі у нас борються з ковідом вузькопрофільні спеціалісти: невропатологи, травматологи, хірурги, дерматолог, лікарі з відділення ЛФК. Частина медперсоналу самі перехворіли. На жаль, два наші лікарі померли. У нас проблема з лікарями-анестезіологами. Їх вісім, а треба хоча б у два рази більше. Тобто у зміну заступає один, у кращому випадку два. А треба б три. Річ у тім, що медичні виші готували обмаль анестезіологів. Тепер взялися, але ж вони потрібні сьогодні. Хоча авралу у нас немає.

— У яких випадках ви відмовляєте в госпіталізації?

— Якщо сатурація вища за 94 відсотки, а експрес-тест негативний, то хворого відправляємо в так звану чисту лікарню. Але це буває рідко. Переважно всі, кого до нас доставляють, потребують госпіталізації.

Швидкі шикуються у чергу до реанімації

— Я здивована тим, що ви пускаєте родичів до хворих у реанімацію.

— Звісно, не всіх підряд, а за погодженням з дирекцією, із дотриманням усіх протиепідемічних заходів. Давно доведено, що пацієнт, якого у лікарняній палаті відвідують його близькі, швидше йде на поправку. Це практикується і в нас. Заради безпеки людей з вулиці дозволяємо знаходитися у палаті не більше 15 хвилин.

— І останнє запитання. Ви вчасно отримуєте доплати від Національної служби здоров’я України?

— Так, і в обіцяних обсягах. Єдине, що хочу уточнити, бо навколо цього багато спекуляцій: отримуємо не по триста відсотків до зарплат, а за фактично відпрацьований час безпосередньо у «брудній» зоні. Це різні речі. Середня заробітна плата у лікарів — 25—30 тисяч гривень, у медичних сестер — 18 тисяч, у молодшого медичного персоналу — 13. Але черги бажаючих працювати в лікарні наразі немає…

Раніше «ФАКТИ» розповідали про досвід Моршина — чи не єдиного населеного пункту в Україні, де людям завдяки масовій вакцинації вдалося досягти колективного імунітету і фактично подолати COVID-19.

Фото автора

3006

Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook та Twitter

Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів
 

© 1997—2022 «Факти та коментарі®»

Усі права на матеріали сайту охороняються у відповідності до законодавства України.

Матеріали під рубриками «Офіційно», «Новини компаній», «На замітку споживачу», «Ініціатива», «Реклама», «Пресреліз», «Новини галузі» а також позначені символом публікуються у якості реклами та мають інформаційно-комерційний характер.