ПОИСК
Україна

Чому Друга Пречиста вважається жіночим днем: народні традиції, прикмети та обряди

19:20 20 вересня 2021
Різдво Богородиці

21 вересня православні та греко-католики святкують Різдво Пресвятої Богородиці, яке в Україні ще називають Другою Пречистою. Саме з цього — одного з 12 найбільших церковних свят — і починається новий церковний рік (іде літургійний порядок Господніх, Богородичних свят, днів святих, а також постів, загальниць та інших дат, встановлених церквою).

Як зазначено в церковних переказах, історія свята Різдва Богородиці почалась з того, що батьки Марії (Анна та Йоаким) дожили до похилого віку, але були бездітними. Їх це засмучувало та ще й вони терпіли громадський осуд. Тоді Йоаким попрямував в пустелю, де не переставав молитися, в той час як Анна те ж саме робила вдома. І от ангел сповістив їм, що Господь почув ці молитви і вони стануть батьками дочки, через яку зійде благословення і спасіння всьому світові. Ім'я їй буде Марія. Свята Анна, втішена надзвичайною звісткою, дала обітницю присвятити дитину на службу Богові.

Традиційно на Другу Пречисту віряни відвідують богослужіння у храмах, моляться за здоров’я рідних і близьких. Цей день особливий для бездітних жінок, які звертаються до Пресвятої Богородиці з молитвою, щоб допомогла їм мати дітей. Ікону Богородиці святково прикрашають квітами й зіллям, ставлять свічки. У наших пращурів свято Другої Пречистої вважалося жіночим днем, коли вшановували матір.

«Друга Пречиста — це мамин день»

Як за народними традиціями проходило свято Різдва Богородиці, «ФАКТАМ» детально розповіла Олена Громова, етнограф, завідувачка наукового відділу виставкової роботи Національного музею народної архітектури та побуту України (Пирогів).

— Різдво Пресвятої Богородиці — велике свято, а в народі його називають Другою Пречистою, — відмічає Олена Громова. — За канонічними переказами відомо, як бездітні батьки вимолили у Господа свою дочку і в день появи Марії дали обітницю присвятити її життя Богові.

На свято люди обов’язково ходили до церкви й молилися за своїх рідних. Біля ікони Пресвятої Богородиці розміщали виплетений з осінніх трав і польових квітів вінок. Якщо його робили дівчата, то загадували на заміжжя, а молодиці — на чоловічу вірність. Плели вінки й додому. Так, на Буковині їх спочатку несли до церкви, прив’язуючи до кошиків з травами, а потім цей освячений атрибут залишали в хаті та сподівались на те, щоб кожний член родини в здоров’ї діждав Великодня та навесні господиням вдалася б великодня випічка. В кожній хаті біля ікони Богородиці запалювали свічку, ставили миску вареної пшениці з медом, аби згадати й вшанувати померлих жінок роду.

Ікона Різдво Богородиці (фото ua.depositphotos.com)

Цікаво те, що задовго до появи свята 8 Березня в народних традиціях Різдво Богородиці вважалося жіночим днем — культ жінки був безперечний. Так і казали: «Друга Пречиста — це мамин день». В західних регіонах в кожній родині вшановували найстаршу жінку. Перед службою Божою сім’я (якщо жили всі разом) молилася, а потім родичі по черзі цілували руку мамі (чи бабусі або прабабусі), і кожний обдаровував її невеликим подарунком: хто ніс намисто, хто — хустку накидував, могли справити кептарик чи чобітки, діти теж готували малюнки або вишивку. Чоловіки намагались взяти на себе більшу частину жіночої роботи, звільняючи своїх жінок від хатніх клопотів.

Якщо старша родичка жила окремо, то до неї теж навідувались всі разом. Жінка, вбрана у святкову одежу, зустрічала рідню на порозі й кожному вручала по голівці маку (освяченого в «маковійській квітці» і який слугував символом непереривності роду), примовляючи: «Аби наш рід не переводився». Вся родина сідала за накритий стіл, спілкувалась і святкувала. Страви були простими, але ситними: борщ, печеня, голубці, вареники або пироги з м’ясом, сиром, сливами тощо.

В Центральній Україні зазвичай до свята готувалися, випікаючи короваї. Їх освячували в церкві, а потім на вулиці ламали й роздавали шматочки за душі померлих, щоб люди молилися «за царствіє небесне». А бездітні жінки після богослужіння спеціально справляли обіди, на які запрошували бідних і немічних селян. Молодиці, які дуже хотіли діток, але не могли родити, казали: «Без дітей тихо, а на старості лихо», «Горе з дітьми, а без них ще гірше»… Під час обіду, звертаючись до Богородиці, жінки виголошували молитви та просили Матір Божу подарувати їм діток.

«У свято Богородиці матері просили за своїх ненароджених дітей, щоб охрестили їхні душі»

— На другу Пречисту хлопці-підлітки ходили по селу, розмахуючи гілочками (освяченими у Вербну неділю), на яких намотували червоні нитки. Вербичкою легенько били тварин по спині — благословляли, — продовжує Олена Громова. — Робилось це для того, щоб плодились корови, розмножувалася худоба. Прутики кидали на воду, щоб одужали хворі і чужа болячка не причепилась.

На багатьох городніх ділянках до свята вже проросла і піднялася озимина. Зазвичай господарі в’язали на полі з зеленого жита пучечки — «чубчики». Люди вірили, що це допоможе появі в сім’ї хлопчиків — майбутніх козаків.

До Другої Пречистої селяни намагались обсіятися озиминою. Також треба було встигнути викопати всю картоплю з городу, щоб вона не зіпсувалась: «Пречиста — картопля чиста». «Перша Пречиста жито засіває, а друга — дощем поливає», — казали в народі. Також вірили, що на жіночу долю впливає і погода: якщо у день свята йшов дощ, то на жіноче серце ляже багато туги, трапляться негаразди. А ще промовляли: «Прийшла Пречиста — на дереві чисто, а прийде Покрова — на дереві голо», «Прийшла перша Пречиста — одягла природа намисто, прийшла друга Пречиста — взяла комара нечиста, а прийшла третя Пречиста — стала діброва безлиста».

— До речі, Перша Пречиста припадає на 28 серпня, а Введення в храм Пресвятої Діви, або Третю Пречисту, відзначають взимку — 4 грудня, — нагадує Олена Громова. — Як свідчать дослідження істориків, етнографів, у наших предків свято, схоже на Другу Пречисту, відомо ще з дохристиянських часів. У праслов'ян було переконання, що обряди, правильно проведені під кінець вересня (як раз цього місяця вшановували землю та її плоди), дають шанс бездітній завагітніти та продовжити рід. А пізніше християни почали звертатися з особливою молитвою до Богородиці, щоб сталося диво й здійснилося жіноче бажання мати дітей.

Був такий давній-давній обряд, який проводили жінки, що хотіли, але не могли народити. Жінка опівночі йшла на цвинтар, заходила туди з лівої руки, оберталася плечима до кладовища, складала руки до неба та просила Богородицю послати дітей: «Щоб черево не вмирало й не було безплідним». Потім треба було з’їсти горошину землі (аби вигнати з тіла мертвецький дух), перехреститися, плюнути через ліве плече та піти додому. А на подвір’ї жінка підходила до криниці й обходила її тричі проти годинникової стрілки, щоб нещастя відв’язалося.

Крім того, у свято Богородиці матері просили за своїх ненароджених дітей, щоб охрестили їхні душі: «Анно Пророчице, наречи іменами моїх ненароджених на світ немовлят! Іване Хрестителю, охрести моїх убитих у лоні дітей! Святі славні й всехвальні апостоли, пророки, мученики і всі святі, моліть Бога за нас, грішних. Амінь».

Чого не можна робити у свято

— За народними віруваннями, у свято не можна було доїти худобу, щоб нечисть не нашкодила, — каже Олена Громова. — Не годилося виконувати важку роботу, прибирати в будинку, мити підлогу, вікна, рубати дрова, спалювати сміття, шити, вишивати й таке інше. Жінки не повинні братись за ніж, голку, ножиці, працювати в полі, на городі. Не можна в цей день сваритися, бажати комусь зла чи навіть думати погано про рідних, сусідів, близьких — краще уникати конфліктів. Залишки їжі не викидали, а віддавали їх нужденним людям, підгодовували тварин і птахів.

Що робили в цей день

Продовжували зривати грона калини, яка не втрачала свою особливу цінність як на Першу, так і на Другу Пречисту. Червоні ягоди використовували у весільних обрядах (прикрашали вінки, короваї), готували з них чай. «Як вип’єш калини на Пречисту, від усякої хворі будеш чистий», — вважали люди. Яскраві китиці підвішували під стелею, а якщо до стріхи — то це означало, що тут є дівчина на виданні. «Прийшла Пречиста — принесла старостів нечиста», — жартували селяни.

Погодні прикмети

У вересні сонце може гріти, але вже помітно повертає на зиму. Люди здавна запримітили: якщо на Другу Пречисту сонячно, то слід чекати теплої осені, без рясних дощів (ясна погода збережеться як мінімум до кінця жовтня), а похмуре небо — до осінніх холодів і дощових днів. Якщо вранці спуститься туман, то підуть дощі. Ранок видався дощовим — лити буде ще 40 днів, а зима очікується холодною.

Нагадаємо, у серпні православні святкують три Спаса, один з них ще називається Маковій, а в календарі церковних свят вересня декілька важливих дат.

61823

Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook та Twitter

Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів
 

© 1997—2021 «Факти та коментарі®»

Усі права на матеріали сайту охороняються у відповідності до законодавства України.

Матеріали під рубриками «Офіційно», «Новини компаній», «На замітку споживачу», «Ініціатива», «Реклама», «Пресреліз», «Новини галузі» а також позначені символом публікуються у якості реклами та мають інформаційно-комерційний характер.