ПОИСК
Україна

В Україні ввели нові «штрафи» за борги по комуналці: чи потрібно платити, які наслідки за ігнорування платіжок

6:40 30 серпня 2021
оплата квитанцій по комуналці

Які штрафні санкції можуть нараховувати комунальники споживачам за наявні борги за ЖКП, наскільки вони законні під час карантину та локдауну, «ФАКТИ» розпитали в адвоката кандидата юридичних наук Дениса Головіна в першій частині інтерв'ю. У продовженні розмови з адвокатом читайте про нові «штрафи», які з'явились у платіжках українців, а також про те, скільки потрібно заборгувати за ЖКП, щоб власника та його родину виселили з житла, а нерухомість продали.

«Споживач повинен отримати попередження про відключення та мати строк для погашення боргу»

— Денисе, в якому випадку за борги по ЖКП можуть нарахувати пеню, а в якому просто відключать послугу?

— Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за ЖКП. Тобто якийсь час буде йти нарахування пені за кожен день прострочення сплати, а потім вже — відключення послуги. Припинення надання комунальних послуг в якості відповідальності за несплату за користування цими послугами передбачено законом «Про житлово-комунальні послуги», де вказано, що виконавець комунальної послуги має право, зокрема, припинити чи зупинити надання комунальних послуг у разі їх несплати або оплати не в повному обсязі в порядку і строки, крім випадків, коли якість чи кількість таких послуг не відповідають умовам договору.

Тому, якщо ви на 1−2 дня прострочили сплату, у вас не відключать газ чи електроенергію, просто буде нарахована пеня відповідно до договору. Крім того, згідно з чинним законодавством, споживач послуги повинен отримати попередження про відключення та мати строк для усунення перешкоди у користуванні послугою, у нашому випадку — погашення боргу.

Читайте також: Борги за комуналку: в квитанціях киян з’явилися нові «штрафи», що робити

— Зараз почали нараховувати так звану «інфляційну складову» та «3% річних», але ж це теж штрафні санкції.

— Комунальники не повинні робити такі нарахування, оскільки застосування статті 625 Цивільного кодексу України — прерогатива суду. Тому вони є незаконними.

Так, у разі наявності боргу підприємство — надавач послуг має право звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості. Надавач послуги має право притягнути споживача до цивільної відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України, а саме — стягнути інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання та 3% річних від простроченої суми. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошей внаслідок інфляції та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов’язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць, у якому мала місце інфляція. При цьому в розрахунок повинні включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто була дефляція).

Крім того, застосування положень частини другої статті 625 ЦК України до спірних правовідносин також узгоджується із закріпленими в пункті 3 частини першої статті 161 Цивільного процесуального кодексу України нормами, відповідно до яких однією з вимог, за якими може бути видано судовий наказ, є вимога про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, нарахованих на суму заборгованості.

Отже, у разі несвоєчасної оплати житлово-комунальних послуг та стягнення заборгованості через суд сума до сплати може виявитись значно більшою, ніж якщо вчасно сплачувати платежі.

Читайте також: Тарифи на комуналку: наскільки подорожчає газ, тепло, вода, порахував ексміністр ЖКГ Кучеренко

— Чи можна ці платежі («інфляційну складову» та «3% річних») не платити та які наслідки такого кроку?

— Суму, що становить індекс інфляції та 3% річних, без рішення суду з українців стягнути ніхто не може, це незаконно. Тому, якщо їх включили у вашу платіжку, ви маєте право не платити. Це буде абсолютно законно.

Не слід забувати й про те, що є конституційне право на захист. Основний закон України гарантує кожному захист його прав і свобод в рамках кримінального, адміністративного, господарського, цивільного, конституційного судочинства України. Тому у випадку погроз, стягнень якихось «лівих» коштів — не соромтеся оскаржувати такі дії у суді. В більшості випадків українці вважають за краще платити за несправедливо нараховані платежі, ніж «втрачати час». А це неправильно та й не розумно.

Але за наявності судового наказу про стягнення заборгованості, де враховано індекс інфляції та 3% річних, і у разі, якщо ви не оскаржили останній, — платити треба.

«Сама по собі несплата за комунальні послуги не є підставою для виселення»

— Яким має бути заборгованість за комуналку, щоб квартиру забрали та продали з аукціону?

— Сама по собі несплата за комунальні послуги не є підставою для виселення. Надавач послуг, якому заборгував споживач, передовсім звертається до суду для видачі судового наказу або в порядку позовного провадження. Після цього підприємство звертається до державної виконавчої служби або приватного виконавця, які й розпочинають примусове стягнення боргу, зокрема, шляхом накладення арешту на майно.

Примусове стягнення боргу за житлово-комунальні послуги після відповідного рішення суду або судового наказу здійснює державний або приватний виконавець відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної зарплати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Водночас, якщо сума заборгованості боржника за ЖКП перевищила 20 мінімальних зарплат (станом на серпень 2021 року це 120 тисяч грн), виконавець має право накласти на єдине житло такого боржника арешт. У випадку відмови боржника у виконанні рішення суду або відсутності доходів, іншого рухомого або нерухомого майна, арештоване майно надалі може бути реалізоване.

Звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, де фактично проживає боржник.

Читайте також: Скільки повинні заробляти українці, щоб комуналка була посильною: у мережі порівняли тарифи в Україні та сусідніх країнах

— В яких випадках не мають права забирати житло?

— Не можна заарештувати квадратні метри, якщо у людини:

1. відсутнє право розпоряджатися нерухомістю (оренда житла і «прописка» не є підставою для вилучення житлоплощі);
2. житловий об’єкт перебуває в заставі;
3. в квартирі «прописана» людина з обмеженими фізичними або розумовими здібностями.

Відібрати квартиру чи будинок, якщо це єдине житло, також неможливо, доведеться шукати інші законні способи впливу.

— Постачальники послуг мають право відключити газ, електроенергію, воду боржнику, але чи можливо це в багатоквартирних будинках?

— Закон «Про житлово-комунальні послуги» передбачає право виконавця комунальної послуги обмежити чи припинити її надання конкретному споживачу в багатоквартирному будинку, причому незалежно від обраної моделі організації договірних відносин. Отже, навіть при колективному договорі надання послуги може бути припинене лише конкретному боржнику.

Більше того, закон чітко визначає процедуру такого припинення — зокрема, виконавець повинен за щонайменше за 30 днів попередити боржника про майбутнє відключення і тим самим дати можливість або погасити борг, або оскаржити правомірність припинення надання послуги.

Фото Сергія ТУШИНСЬКОГО, «ФАКТИ»

47199

Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook та Twitter

Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів
 

© 1997—2021 «Факти та коментарі®»

Усі права на матеріали сайту охороняються у відповідності до законодавства України.

Матеріали під рубриками «Офіційно», «Новини компаній», «На замітку споживачу», «Ініціатива», «Реклама», «Пресреліз», «Новини галузі» а також позначені символом публікуються у якості реклами та мають інформаційно-комерційний характер.