ПОИСК
Україна

Буде ще гірше: чому третина випускників провалили ЗНО з математики

6:30 11 липня 2021
завдання

Результати зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) за 2021 рік спровокували скандал. Понад 30 відсотків учасників провалили тест з математики, тобто не набрали навіть мінімальні 10 балів, щоб подолати поріг склав/не склав. Хоча багато завдань були зовсім не складними та стосувалися програми, яку вивчають у 5−6 класах. Такий поганий результат випускники показали вперше за весь час проведення ЗНО, і за іронією долі саме навчальний рік 2020−2021 був оголошений роком математики в країні.

З'ясовуючи, чому так сталося, «ФАКТИ» поговорили з експертами у сфері освіти, а також з випускниками, яким вдалося набрати максимальні 200 балів одразу з кількох предметів, зокрема й з математики.

«Мені дистанційка тільки пішла на користь»

Киянин Денис Кінзерський цього року закінчив Український фізико-математичний ліцей Київського національного університету імені Тараса Шевченка, і зараз його готові взяти на бюджет найпрестижніші виші країни. Денис єдиний в Україні випускник, який набрав максимальні 200 балів одразу з трьох предметів: математики, хімії та біології. Денису тест з математики не видався складним.

— Навпаки, цей тест виявився легшим, ніж я очікував, — розповів «ФАКТАМ» Денис. — Мені здається, він був простіше, ніж тест на пробному ЗНО. І вже точно простіше, ніж тести минулих років. Особливо ретельно я готувався до ЗНО з хімії та біології. У мене була мета отримати з цих двох предметів максимальні 200 балів. Математику, був упевнений, на 200 не здам. Такий результат став для мене несподіванкою. У ліцеї, де навчався, оцінки з математики у мене були хороші, але не найкращі — у мене з алгебри та геометрії 10−11 балів, а є учні, у яких 12. Але у нас дуже сильна математична школа. Я радий, що після восьмого класу перейшов у цей спеціалізований ліцей. Тому що в школі на той час уже трохи розледащів. А тут з'явилася мотивація вчитися далі. Мене не бентежили ані великі навантаження, ані дорога до ліцею, яка кожен день займала майже півтори години. І коли ввели карантин, в якомусь сенсі навіть стало легше.

— Багато хто скаржиться, що саме через карантин і дистанційне навчання провалили ЗНО…

— Мені дистанційка тільки пішла на користь — час, який раніше витрачав на те, щоб дістатися до ліцею, став приділяти навчанню. У нас було справжнє дистанційне навчання — з онлайн-уроками, відеоконференціями, позакласними консультаціями.

Стосовно того, чому багато випускників цього року провалили ЗНО, то, думаю, причина не в дистанційці, а в тому, що математику спочатку зробили обов'язковою для всіх (у 2021 році вперше всіх випускників шкіл зобов'язали здавати державну підсумкову атестацію (ДПА) в формі ЗНО з математики, але потім через коронавірус нововведення скасували. — Авт.) і на тест пішли діти, які до неї не готувалися. А причина цього незнання, на мій погляд, у тому, що багато учнів ще в початковій школі не розуміють, чому важливо вивчати цей предмет і не намагаються його зрозуміти. Якщо не зрозуміти одразу, далі буде тільки складніше. У тесті зустрічалося багато завдань, де достатньо було застосувати базові знання, такі як поділ, лінійне рівняння.

Киянин Денис Кінзерський єдиний в Україні випускник, який набрав максимальні 200 балів одразу з трьох предметів: математики, хімії та біології. Фото ТСН

— Скільки предметів ви здавали на ЗНО?

— П'ять. Крім тих, що вже перерахував, здавав ще українську мову та літературу та англійську. З української набрав 196 балів, а з англійської — 188, хоча очікував, що буде менше. До цього тесту особливо не готувався.

— До репетитора зверталися?

— Тільки з хімії взяв кілька консультацій. Це було вже перед ЗНО, і репетитор порадив, на які ще джерела варто звернути увагу. До речі, ретельно вивчати хімію я почав тільки цього навчального року, коли зрозумів, що буду здавати її на ЗНО. А з біології проходив чотиримісячний курс в онлайн-школі, який допоміг закріпити знання. У цій онлайн-школі у мене по два-три рази на тиждень були вебінари, а за день до ЗНО учитель дав безкоштовний вебінар, на якому прозвучали відповіді на шість завдань, які потім попалися на ЗНО. Такий збіг. І все, що від мене вимагалося, — не забути отриману інформацію до завтра.

— Багато хто нарікав, що не могли сконцентруватися через стрес. Ви сильно хвилювалися?

— Найбільше переживав через тест з хімії, адже мені обов'язково потрібні були 200 балів. В Інститут високих технологій Київського національного університету імені Шевченка, де я планую навчатися, на бюджет можна вступити тільки з такими балами. Але, коли побачив запитання про формулу вуглекислого газу, трохи розслабився. З'явилася впевненість, що далі все піде добре. Ще переживав за останню частину тесту з української мови, де потрібно написати так зване вільне висловлювання. Його різні вчителі радять писати по-різному.

— Як, на вашу думку, найефективніше готуватися до ЗНО? Вивчати підручники з 5-го по 11-й клас або концентруватися на окремих темах?

— Тут все залежить від початкового рівня підготовки. Вивчати підручники я пробував, але потім зрозумів, що читаю те, що і так вже добре знаю. Тому став проходити тести, які були на ЗНО у попередні роки, і таким чином знаходив у своїх знаннях прогалини. Якщо розумів, що не знаю відповіді на те чи інше завдання, брався за вивчення конкретної теми.

— Сильно втомлювалися?

— Звичайно, іноді відчувалася втома, і я придумував собі відмазку — мовляв, напевно, я готовий. І так все вже знаю. Але потім розумів, що все знати неможливо. Хімію, біологію та українську повторював і вчив до останнього.

Тест з математики не здався складним і випускниці сумської гімназії № 1 Ірині Наталусі. Результат Іри на ЗНО також один з кращих у країні. 200 балів з математики та англійської та 199,5 — з української мови.

У випускниці сумської гімназії № 1 Ірини Наталухи результат на ЗНО один з кращих в країні - 200 балів з математики та англійської мови та 199,5 - з української. Фото з сайту stemisfem.org

— Максимальні 200 балів мені здавалися чимось недосяжним, — зізналася «ФАКТАМ» Ірина Наталуха. — Першим складала тест з англійської та вийшла з аудиторії з відчуттям, що все добре. Пізніше перевірила відповіді на сайті Osvita.ua — і зрозуміла, що не допустила жодної помилки. Англійську вчила сама, без репетиторів. Думаю, допомогло те, що окрім теоретичних знань я багато років листувалася з іноземцями, у мене є друзі в різних країнах. Щодо математики, мене добре підготували моя вчителька з гімназії та викладачка з нашого університету, з якою я займалася останні три місяці перед ЗНО.

Тести мені видалися досить легкими. Але вони легкі тільки для тих, хто уважно виконує завдання і не трясеться при цьому від страху. Паніка багатьом заважає, я бачила учасників, які виходили з аудиторії синіми. Так точно не можна. В якомусь сенсі це ще й перевірка на зібраність і вміння концентруватися. У тесті було завдання, яке і мене спочатку трохи налякало, але я взяла себе в руки, поступово почала все розв'язувати та в результаті знайшла відповіді на всі запитання.

Аналогічний підхід у мене й до підготовки — тут також важливі спокій і раціоналізм. Я ще з молодшої школи засвоїла, що не потрібно заради навчання жертвувати сном і гробити здоров'я. Важливо правильно розподіляти час, знаходити можливість і повчитися, і відпочити. Нервові зриви ще нікому не допомагали.

Попри такі вражаючі результати ЗНО, вступати до престижних столичних вишів Ірина не планує — вона вже виграла стипендію на навчання в Гете-інституті в Німеччині за фахом «технологія захисту навколишнього середовища і менеджмент ресурсів» і восени поїде туди на навчання.

«Такі результати — це проблеми не ЗНО, а системи освіти»

У чому ж причина провалу третини українських абітурієнтів на ЗНО з математики? Паніка або все ж низький рівень знань? Щоб було зрозуміло, на яких завданнях зрізались багато учасників, процитуємо коментар директора Українського центру оцінювання якості освіти Валерія Бойка виданню ZN.UA:

«Перша задача тесту: «Шість однакових конвертів коштують три гривні, скільки таких конвертів можна придбати за 12 гривень?». Її правильно розв′язали 88% учасників… Мене турбують оті 12%, котрі не впоралися. Така ж ситуація і з графіком роботи двигуна — скільки хвилин його температура не перевищувала 50 °C. Потрібно було просто прочитати графік, але з цим упоралися тільки 80%. Завдання, в якому потрібно було відрізнити радіус кульки і діаметр, виконали всього 50%, розв′язати рівняння 1−5x=0 змогли лише 55%. Так само і з завданням, де треба було порахувати гроші, які ви отримаєте за залізничний квиток, — з ним упоралася половина. Тобто половина наших дітей, коли прийдуть до залізничної каси і попросять повернути за квиток гроші, будуть раді й одній гривні, бо вони не знають, скільки їм мають повернути. Це аргумент для тих, хто каже «навіщо мені математика, де вона знадобиться».

Діти мають фрагментарні знання з математики. І тривожні результати — це проблеми не ЗНО, а системи освіти. Звинувачувати в усьому ЗНО — це те ж саме що звинувачувати патологоанатома, який поставив померлому діагноз — цироз печінки. Це ж не він винен, що пацієнт дійшов до життя такого".

— Проблему потрібно шукати у середній школі, — сказав «ФАКТАМ» експерт у сфері освіти Андрій Черних. — Дистанційне навчання тут ні до чого — воно було останні півтора року, а дітям не вистачило знань зовсім за інший період. Можливо, справа в недостатній кількості годин з математики. І в тому, що багато учнів чомусь вважають, що цей предмет їм не потрібен і вони в разі чого зможуть вивчити його за останній рік спеціально для здачі ЗНО. А так не буває. На мій погляд, обов'язкова Державна підсумкова атестація (ДПА) з математики в формі ЗНО необхідна. Більш того, доцільно проводити ЗНО з математики й після 9-го класу, аналізувати результати та шукати корінь проблеми.

У тому, що необхідно проводити обов'язкову для всіх ДПА з математики після 9-го класу і збільшити кількість годин на вивчення математики, впевнений і директор Львівського фізико-математичного ліцею Мар'ян Добосевич.

— Якщо нічого не робити, наступного року результати ЗНО можуть бути ще гірше, — сказав Мар'ян Добосевич в ефірі програми «Твій день». — Є проблеми, на які потрібно звернути увагу вже зараз. Наш тест з математики має найширшу тематику серед аналогічних тестів в сусідніх країнах. У порівнянні з тією ж Польщею у нас школярі проходять набагато більше тем і вони змінюються як у калейдоскопі. Коли учень починає вивчати п'яту тему, він вже не пам'ятає, що було в першій. А годин на вивчення математики виділено мало. Ще у 2012 році на з'їзді вчителів обговорювалася необхідність збільшити кількість годин математики в школах з чотирьох до п'яти на тиждень. А у 2018 році ми отримали навчальний план, де на рівні стандарту на вивчення математики вже було відведено навіть не чотири, а три години на тиждень! Виходить, що тем багато, годин мало, і учні просто не встигають засвоїти програму.

Ще одна проблема, на думку експертів, у вчителях.

— На жаль, в нашій країні професія вчителя давно вже не вважається престижною, і це позначається на якості викладання, — сказав «ФАКТАМ» директор столичного ліцею «Лідер» Дмитро Кравченко. — Минулого року в педагогічному університеті імені Драгоманова на факультет фізики не могли набрати навіть однієї групи — ніхто не хоче йти у вчителі, — продовжує Дмитро Кравченко. — В результаті педагогічні виші змушені приймати абітурієнтів, які на ЗНО ледь подолали поріг склав/не склав. А чому потім такі випускники зможуть навчити дітей в школах? Тому у нас вкрай мало хороших вчителів. Катастрофічно не вистачає вчителів фізики, математики, інформатики. І так буде до того часу, поки той же вчитель інформатики буде отримувати 8−10 тисяч гривень на місяць. Хто захоче йти на таку зарплатню, якщо інші випускники факультету інформатики та обчислювальної техніки, які працюють на фірмах, отримують 30, а то і 60 тисяч гривень на місяць?

Поки заробітна плата вчителя в нашій країні не виросте хоча б до 20−25 тисяч гривень, педагогічні виші будуть порожніми, а з навчанням дітей в школах буде катастрофа, яку ми спостерігаємо вже зараз.

Є ще одна не менш важлива проблема — це якість підготовки вчителів в університетах. Система підготовки, по суті, залишилася такою ж, як була при СРСР. Я давно вже кажу про впровадження психологічних методів у навчально-виховний процес. Це необхідно для переходу від авторитарної педагогіки до демократичної. Шкільний учитель повинен володіти психологічними методами, які дозволять йому концентрувати увагу дітей, знаходити до них підхід. Потрібно сформувати нову модель вчителя: — вчителя-психолога, а не просто вчителя-предметника.

Читайте також: Вступна кампанія 2021: як подати документи, до скількох вишів можна, ціни навчання на контракті

Фото у заголовку Pexels

39966

Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook та Twitter

Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів
 

© 1997—2021 «Факти та коментарі®»

Усі права на матеріали сайту охороняються у відповідності до законодавства України.

Матеріали під рубриками «Офіційно», «Новини компаній», «На замітку споживачу», «Ініціатива», «Реклама», «Пресреліз», «Новини галузі» а також позначені символом публікуються у якості реклами та мають інформаційно-комерційний характер.